≤’. “¬ќ–„ј
яЋќ¬≤—“№ ћќ— ¬»Ќј
ћосковська людина маЇ слабку мозкову систему.
јкадем≥к ≤. ѕавлов
ћосковський народ не маЇ ан≥ нат¤ку
на творчу зд≥бн≥сть.
√. ”спенський
ћосковська нац≥¤ не дала жодноњ
творчоњ ≥дењ.
ѕ. „аадаЇв
“¬ќ–„»… ƒ”’
„ому не кожна осв≥чена людина може написати бодай
слабенького в≥рша чи створити хоч ¤кусь мелод≥ю? „ому з тис¤ч людей, що
ск≥нчили консерватор≥њ, лише дес¤тки стають знаними 
композиторами? „ому серед дес¤тк≥в тис¤ч професор≥в Ї лише сотн≥ справжн≥х
науковц≥в, досл≥дник≥в, винах≥дник≥в? „ому серед сотень тис¤ч пол≥тик≥в бачимо
лише дес¤тки великих державних муж≥в? „ому з м≥льйон≥в людей з ун≥верситетською
осв≥тою маЇмо лише тис¤ч≥ добрих письменник≥в? ≤ навпаки, чому багато
ген≥альних творц≥в св≥товоњ культури вийшли з нижчих верств сусп≥льства, часто
не маючи осв≥ти, не маючи ¤коњсь допомоги? «в≥дки творц≥ св≥товоњ культури
одержували свою силу? “ворча сила ви¤вл¤Їтьс¤ ще в дитинств≥. Ћес¤ ”крањнка
почала в≥ршувати на сьом≥м роц≥ житт¤. ћаленький “арас розмальовував шмат
паперу,Ц голодна, холодна, кр≥пацька сирота. ћ≥льйони розумних, спостережливих
людей щодн¤ бачили, ¤к ДтанцюЇУ накривка на посудин≥, коли кипить вода. “а лише
в голов≥ хлопц¤ ƒж≥ма ¬атта зродилас¤ думка: Д“а це ж Ц силаУ. ¬ цю хвилину й
народилас¤ парова машина, тобто ≥де¤ паровоњ сили, ≥де¤ використати ту силу.
„ому ж ц¤ ≥де¤ не зародилас¤ в головах тис¤ч розумн≥ших, спостережлив≥ших за
хлопц¤, дорослих людей? «в≥дки Ћес≥, “арасики, ƒж≥ми одержували здатн≥сть
“¬ќ–»“» нов≥ ≥дењ? ’то чи що дав ту силу люд¤м ≥ то не вс≥м, а лише обранц¤м? ≤
хто визначаЇ тих обранц≥в?
ƒосл≥дник природи та њњ закон≥в переконуЇтьс¤, що
досконалу гармон≥ю м≥ль¤рд≥в ≥стот та речей в≥д бактер≥њ до планети могла
сотворити лише ¤кась Ќайпремудр≥ша ѕремудр≥сть. ≤њ називають Ѕогом. ”
досконал≥й всесв≥тн≥й гармон≥њ њњ “ворець визначив кожному твор≥нню своЇ м≥сце.
Ћюдина маЇ розбудовувати свою культуру ≥ цив≥л≥зац≥ю, щоб п≥знати ≥ л≥пше розум≥ти
закони свого “ворц¤ ≥ жити так, аби не порушувати всесв≥тньоњ гармон≥њ. ўоб усе
виконувало своЇ призначенн¤, “ворець даЇ в≥дпов≥дн≥ органи, засоби, силу д≥¤ти
так, а не ≥накше. ≤ ¬с≥х обТЇднав у ¬сесв≥тню √армон≥ю Ѕожественноњ раси.
¬≥домо, що два р≥дн≥ брати не однаков≥. ¬≥д самого
початку видно р≥зницю вдач≥, розуму, зд≥бностей, нахил≥в. ќтже, нав≥ть д≥ти
одн≥Їњ матер≥ чи батька народжуютьс¤ неоднаков≥. ќтже, вираз Двроджен≥
зд≥бност≥У Ї глибоко правдивим. ќдначе, Ѕог дав людин≥ ≥ в≥льну волю. Ћюдина вже
сама визначаЇ, ¤к з вроджених зд≥бностей скористатис¤: на добро люд¤м ≥ соб≥,
чи на зло, а може ≥ не ви¤вл¤ти, занедбати дан≥ њй Ѕогом зд≥бност≥. јле ¤к
по¤снив нам —ин Ѕожий, за зловживанн¤ ≥ занедбанн¤ даних зд≥бностей Ѕог караЇ.
Д ому б≥льше дано, з того б≥льше й вимагатиметьс¤У,Ц каже закон Ѕожий. Ќе на
зле, а на добре даЇ Ѕог зд≥бност≥ людин≥. ѕон¤тт¤ ДтворитиУ означаЇ не лише
будувати, робити, працювати, зд≥йснювати, виконувати ≥ т. п., синон≥мом
ДтворитиУ Ї ДнароджуватиУ. “им-то й кажемо: Днародилас¤ ≥де¤У, Днародилас¤
думкаУ. ќтже, творити Ц це породити щось таке, чого ще не ≥снувало. Ѕуд≥внич≥
цив≥л≥зац≥њ будують з матер≥алу, що вже ≥снуЇ. “ворц≥ ж культури мус¤ть
створити нову ≤ƒ≈ё, тобто те, що дос≥ не ≥снувало. ÷е Ц чудо. ј чудо може
творити ¤кась ЌјƒЋёƒ—№ ј сила. ћ≥кроскоп≥чн≥й порошинц≥ у всесв≥т≥ Ц людин≥
несила творити чуда. ≤ справд≥, вс≥ велик≥ творц≥ св≥товоњ культури: поети,
письменники, музиканти, мал¤р≥, скульптори, науковц≥-досл≥дники, винах≥дники Ц
вс≥ вони св≥дчать у своњх життЇписах, що творили вони Ћ»Ў≈ тод≥, коли приходило
до них Ќј“’Ќ≈ЌЌя. Ќе знати зв≥дки прил≥тали до њхньоњ св≥домост≥ нов≥ ≥дењ,
нов≥ думки, нов≥ прекрасн≥ образи, нечувана ще мелод≥¤. Ќ≥би хтось незримий
сто¤в за плечима ≥ п≥дказував. «а таких хвилин рука письменника чи композитора
ледве встигала записувати. ¬они св≥дчать також, що коли не було натхненн¤, лише
марнували години, дн≥, тижн≥, м≥с¤ц≥, н≥чого не створивши. Ќауковц≥,
винах≥дники також св≥дчать, що ¤кось раптово (часом у сн≥) розвТ¤зка сама
приходила до голови, ≥ вони хапалис¤ њњ записати, доки не Дв≥длет≥лаУ.
Ќезаперечним ≥сторичним фактом Ї те, що велик≥ творц≥ культури були глибоко побожними людьми.
ѕобожн≥сть Ц не т≥льки виконанн¤ церковних обр¤д≥в. ÷е той стан душ≥, що
породжуЇ непереборний пот¤г до всього високого, великого, красивого, що охоплюЇ
слово ДЅогУ. ўира (часом ≥ не висловлена) молитва Ц це ™ƒЌјЌЌя людськоњ душ≥ з
тим великим, високим. Д√либока в≥ра в Ѕога ≥ щира молитва заспокоюЇ нерви ≥
тривогу, проган¤Ї страх ≥ журбу, поборюЇ все те, що спричин¤Ї половину вс≥х
хвороб т≥ла, розуму ≥ душ≥. √либоко щира, побожна людина н≥коли не мала
нервових чи розумових хвороб. ¬с≥ моњ понад 35-р≥чн≥ пац≥Їнти захвор≥ли лише
тому, що втратили в≥ру в Ѕога. “≥, що повернулис¤ до Ѕога Ц вил≥кувалис¤. “≥,
що не повернулис¤ Ц не вил≥кувалис¤У164.
≤нший л≥кар п≥дтверджуЇ: Дћолитва Ц це сила така ж
реальна, ¤к ≥ земний магнетизм. ” своЇму л≥карському досв≥д≥ ¤ бачив чимало
людей, ¤ким не помогли жодн≥ л≥ки, а вил≥кувала щира молитва. ѕод≥бно до рад≥ю,
молитва Ї джерелом снаги (енерг≥њ). ѕобожна людина, мол¤чись, звертаЇтьс¤ до
невичерпного джерела снаги Ц до Ѕога, щоб посилити свою ослаблу. ¬≥рючи в те
джерело Ц в Ѕога, людина по щир≥й молитв≥ справд≥ почуваЇтьс¤ сильн≥шою,
здоров≥шою ≥ то не лише душевно, а й ф≥зично. “ак молитва може вил≥кувати (≥
часом вил≥ковуЇ) нав≥ть ≥ ф≥зичн≥ хвороби, а душевн≥ та розумов≥ Ц напевно.
—амозрозум≥ло, вил≥куЇ лише дуже щира молитва. ћи, л≥кар≥, не вважаЇмо
л≥куванн¤ молитвою за чудоУ165.
“ворч≥сть Ц не що ≥нше, ¤к молитва, злет душ≥ до
праджерела њњ сили Ц до њњ “ворц¤. Ќаш≥ т. зв. Дшевченкознавц≥У, власне, Ќ≈
знали “. Ўевченка. ¬они роками досл≥джували все в житт≥ поета, аж до др≥бниць
його спроб оженитис¤, але джерела його пророчоњ сили не змогли збагнути, бо
сам≥ живилис¤ ≥де¤ми матер≥ал≥стичного св≥тогл¤ду. √либину Ўевченковоњ
побожност≥ простацьки по¤снювали впливом села, читанн¤м церковних книжок тощо.
ўойно ƒ. ƒонцов показав нам справжнього “араса-ѕророка, вказавши на саме
джерело безсмертноњ його сили в нашому народ≥166.
“ой, хто в≥дкидаЇ Ѕога, викидаЇ з≥ своЇњ душ≥ все
Ѕожественне, насамперед Ц ¬≤–”. ј в≥ра Ц крила душ≥. Ѕез нењ душа не може
полинути в небо, в безмежне царство ƒуху; жалюг≥дно борсаЇтьс¤, лише
намагаючись творити. ј з порожнього не наллЇш. ѕорожн¤, Ѕ≈«Ѕќ∆Ќј ƒ”Ўј Ц яЋќ¬ј.
÷е ≥ бачимо у москвин≥в. Ќаведемо к≥лька приклад≥в.
ћосковськ≥ ем≥гранти, та й де¤к≥ наш≥, по¤снюють творчу
безпл≥дн≥сть, ¤лов≥сть в —–—– браком свободи творчост≥. ÷е, звичайно,
нев≥гластво. ћосковськ≥ письменники, митц≥, науковц≥ та т≥, хто слугуЇ ћоскв≥,
мають у —–—– найл≥пш≥ умови дл¤ творчост≥ (лише московськоњ). ќдержують платню,
часом б≥льшу за м≥н≥стерську. ¬с≥ видавництва Ц державн≥, отже, платить њм
держава. Ћише за три роки (1955Ц1958) держава дала до т. зв. Ћ≥тературного
фонду 237 млн. рубл≥в. «а грош≥ фонду збудовано 15 будинк≥в творчост≥, на
утриманн¤ ¤ких витрачаЇтьс¤ 4 млн. рубл≥в щороку. ѕочаткуючим письменникам
заплачено 3,5 млн. рубл≥в. Д“ворч≥ в≥др¤дженн¤У одержали 4 тис¤ч≥ 200
письменник≥в, а воно оплачуЇтьс¤ по 50 рубл≥в на день. ѕисьменники мають власн≥
(лише дл¤ них) пол≥кл≥н≥ки, щор≥чний в≥дпочинок на курортах, мають власн≥
будинки, авто, грош≥ в банку167. ™дине обмеженн¤ Ц не критикувати
лад в —–—–, ѕ–—. ћосковська культура дом≥нуЇ. ¬ —–—– видано ≥ перевидано
твор≥в старих ≥ нових московських письменник≥в, перекладено з чужих мов, видано
словник≥в, написано наукових праць про московську мову, проведено наукових
досл≥джень московськоњ ≥стор≥њ, господарства ≥ т. п. за останн≥ 50 рок≥в
б≥льше, н≥ж за вс≥ попередн≥.
«а таких спри¤тливих обставин московськ≥ письменники не
створили н≥чого неперес≥чного. ÷е стосуЇтьс¤ й ≥нших галузей культури. Ќав≥ть у
техн≥ц≥ не дали жодноњ великоњ ≥дењ. ўо мають Ц або викрали в ≥ноземц≥в, або
створили немосквини, ¤к от ѕетро апиц¤, ¤кий збудував перший в —–—– атомний
реактор. Ќав≥ть не в —–—–, а в јнгл≥њ, зв≥дки його привезли до ћосковщини разом
з ѕ. апицею. ѕерш≥ ракетн≥ двигуни в —–—– збудував 1957 року украњнець (з
∆итомирщини) —ерг≥й орольов (до пр≥звищ багатьох украњнц≥в у ћосковщин≥ додаЇтьс¤
к≥нц≥вка ДовУ). јвтобуд≥вельну промислов≥сть у —–—– розбудували ≥ноземц≥:
н≥мецьк≥ ≥нженери та майстри почали 1921 року виробл¤ти там броньовики,
≥тал≥йськ≥ 1928 року Ц вантажн≥ автомоб≥л≥. јмериканець √. ‘орд почав 1929 року
будувати своњ автомашини в Ќижньому Ќовгород≥.
ћосковщина витрачаЇ м≥льйони золотих рубл≥в на куп≥влю
р≥зних машин за кордоном, скаж≥мо в јнгл≥њ Ц електронних прилад≥в до ракет на 6
млн. фунт≥в стерл≥нг≥в. упуЇ устаткуванн¤ до великих п≥дприЇмств. Ћише за три
роки (1961Ц1963) ћосковщина вивезла до ™вропи золота на 885 м≥льйон≥в долар≥в.
“ворчу ¤лов≥сть москвин≥в бачимо й у в≥льному св≥т≥.
”крањнц≥-ем≥гранти без будь-¤коњ допомоги, лише на пожертви роб≥тник≥в та
фермер≥в, створили у —Ўј б≥льше, н≥ж москвини з американською допомогою.
«гадати хоч би ”крањнський Ќародний —оюз з його культурною д≥¤льн≥стю. ј це
м≥льйонне товариство створили ≥ розбудували нав≥ть не ≥нтел≥генти, а звичайн≥
прост≥ роб≥тники та сел¤ни. Ѕ≥льша частина ≥нтел≥генц≥њ прийшла до —оюзу аж по
1948 р. ”крањнц≥-переселенц≥ мають власн≥ видавництва, часописи, школи,
культурн≥ товариства, набудували на сотн≥ м≥льйон≥в долар≥в своњх церков,
будинк≥в тощо.
”крањнських д≥тей, ¤к≥ одержують в американських школах
найвищ≥ нагороди та стипенд≥њ, можна рахувати на тис¤ч≥. ”крањнц≥в за
походженн¤м Ї багато серед професор≥в в ун≥верситетах, науковц≥в у досл≥дних
установах. ј це за т≥Їњ умови, що украњноф≥л≥в серед американц≥в набагато
менше, н≥ж москвоф≥л≥в.
ѕриклад≥в московськоњ творчоњ ¤ловост≥ можна наводити
безл≥ч Ц ¤к у духовн≥й, так ≥ в матер≥альн≥й д≥¤льност≥, ¤к масштабних, так ≥
на побутовому р≥вн≥, ¤к це спостер≥гали окрем≥ письменники. √л≥б ”спенський
розпов≥дав про одне московське село, головним прибутком ¤кого був продаж с≥на.
ѕо дороз≥ до м≥ста була невелика баюра, отож возити с≥но на продаж можна було
лише взимку, коли те болото замерзне. јле сел¤ни потребували грошей ще до зими
≥ тому продавали с≥но м≥сцевим глита¤м за 5Ц10 коп. за пуд. √литањ продавали
його взимку у м≥ст≥ за 30Ц40 коп. —ело могло насипати дорогу через те багно
сп≥льними силами за 2Ц3 дн≥. Ќе робило цього за дес¤тки рок≥в, а в≥ддавали с≥но
глита¤м за п≥вдарма. јж нарешт≥ ¤кийсь начальник застр¤г у тому болот≥,
розгн≥вавшись, наказав селов≥ насипати дорогу. “од≥ насипали168.
ћосковський ≥нтел≥гент пише: Дћен≥ дуже сподобавс¤
начальник пол≥ц≥њ за те, що п≥д час пожеж≥ в≥н дав мен≥ доброго стусана в
потилицю, щоб ¤ не сто¤в, а помагав гаситиУ169.
√либоко безбожницький московський народ позбавлений
творчого духу. ” вс≥х царинах культури ≥ цив≥л≥зац≥њ творили в московськ≥й
≥мпер≥њ немосквини. ¬ стар≥й (Ѕрокгауза ≥ ≈фрона) ≥ нав≥ть у вкрай сфальшован≥й
рад¤нськ≥й енциклопед≥њ знайдете тис¤ч≥ пр≥звищ творц≥в московськоњ культури.
—еред них переважна б≥льш≥сть Ц немосковськ≥. Ќав≥ть т≥, хто мають московськ≥,
ви¤вл¤ютьс¤ немосквинами чи нап≥вмосквинами, коли досл≥дити њхн≥й родов≥д. “.
зв. ДрусскуюУ культуру творили пушк≥ни, гогол≥, лЇрмонтови, бортн¤нськ≥,
чайковськ≥, гл≥нки, брюлови, боровиковськ≥, венец≥анови ≥ т. п. ¬они творили ≥
саму московську мову. ћосковська мова Ц м≥шанина ф≥нських, татарських,
украњнських, н≥мецьких, французьких мовних елемент≥в. ажемо Ќ≈ про м≥жнародну
техн≥чну та суто наукову терм≥нолог≥ю. …детьс¤ про словник звичайних, щоденних
сл≥в, про граматику та синтаксис, про дух ≥ душу мови.
—ам≥ москвини визнають: Д¬сю московську державн≥сть ≥
культуру, в≥д –юрика починаючи, творили немосквини. ¬с¤ наша московська ≥стор≥¤
Ц це ж суц≥льне Дзакликанн¤ вар¤г≥вУ. ј ми, москвини, знаЇмо лише руйнуватиУ170.
Ќатом≥сть москвини роздмухують м≥фи про своњх видатних
≥сторичних ос≥б. ¬с≥ма засобами ≥ способами. як от про Дген≥альн≥стьУ ¬.
Ћен≥на. ћовл¤в, в≥н був творець нових ≥дей, нового ладу, нового житт¤. —тавл¤ть
¬. Ћен≥на вище нав≥ть за . ћаркса. Ќав≥ть ≥стор≥ю под≥лили на дв≥ доби:
долен≥нську ≥ полен≥нську, дожовтневу ≥ пожовтневу (до 1917 року под≥л¤ли на
допетровську ≥ п≥сл¤петровську). …ого глориф≥кац≥ю зробили такою гучною, що
нав≥ть немосквини пов≥рили в Дген≥альн≥стьУ л≥тературного плаг≥атора. Ќав≥ть
поб≥жний перегл¤д писань ¬. Ћен≥на доводить, що його власних ≥дей там менше,
н≥ж запозичених. “ема Д¬. Ћен≥н Ц плаг≥аторУ важить на ц≥лу дисертац≥ю. ѕро
р≥вень культурност≥ ¬. Ћен≥на св≥дчить його власна ж≥нка: роман ћ.
„ернишевського Ц досить прим≥тивний, вузькогл¤дний Ц ¬. Ћен≥н уважав за шедевр
св≥товоњ л≥тератури з такими глибокими думками, що њм, мовл¤в, не дор≥внюють
думки св≥тових ф≥лософ≥в171. Д√ен≥альн≥стьУ ¬. Ћен≥на ц≥лком
ви¤вилас¤ в його книжечц≥ Дƒержава ≥ революц≥¤У, в ¤к≥й стверджуЇтьс¤ таке:
роб≥тнича держава запровадить збройною силою зал≥зну дисципл≥ну. —пираючись на
нењ, ми, роб≥тники, обернемо державних ур¤довц≥в, ≥нженер≥в на виконавц≥в наших
наказ≥в. –об≥тники будуть њхн≥ми начальниками ≥ будуть њх наймати ≥ виган¤ти за
своЇю вподобою. ¬с≥ вони одержуватимуть таку саму платню, що й прост≥
роб≥тники. “акий лад призведе до того, що поступово зникнуть ус≥ ур¤довц≥, вс≥
≥нженери, а њхн≥ обовТ¤зки виконуватимуть сам≥ роб≥тники за чергою172.
“а нав≥ть ≥ ц¤ демагог≥¤ ¬. Ћен≥на Ї л≥тературною крад≥жкою. “е саме говорив ѕ.
“качов у своњх в≥дозвах до народу173. ѕ. “качов писав: Дт. зв. шл¤х
мирних реформ, мирного поступу Ї найнезд≥йсним≥ша утоп≥¤, що њњ люди вигадали,
щоб заспокоњти своЇ сумл≥нн¤ ≥ приспати справу визволенн¤ роб≥тництва з
кап≥тал≥стичного ¤рмаУ174. “аке Ц слово в слово Ц писав ≥ ¬. Ћен≥н.
ѕ. “качов радив революц≥онерам пог≥ршувати житт¤ роб≥тник≥в, щоб њм урвавс¤
терпець, ≥ вони зробили революц≥ю. ¬. Ћен≥н писав: Д” що г≥ршому стан≥
опинитьс¤ роб≥тництво, то л≥пше дл¤ революц≥њУ. ѕ. “качов ненавид≥в сел¤нство,
вважав його за худобу, що дал≥ своЇњ стайн≥ не може ≥ не хоче бачити св≥ту. ¬.
Ћен≥н називав сел¤н баранами, а њхнЇ житт¤ ≥д≥отським. Д–озумна людина не
знайде в марксизм≥ н≥чого, що може заперечитиУ,Ц писав ѕ. “качов. ¬. Ћен≥н
повторив те слово в слово. —. ЌЇчаЇв писав: Дћоральним Ї все, що допомагаЇ
революц≥њУ175. ¬. Ћен≥н повторив це досл≥вно. ”державленн¤ земл≥ ≥
промисловост≥, грабунок церков, глумливу парод≥ю на вибори, деспотичний,
жорстокий, централ≥зований ур¤д, автократично ведена вождем парт≥¤-орден ≥ т.
п.Ц вс≥ ц≥ ≥дењ пропагував ћ. „ернишевський 1862 року176.
ƒуховними предками ¬. Ћен≥на були не лише ѕ. “качов, —.
ЌЇчаЇв, ћ. „ернишевський, ћ. Ѕакун≥н та ≥нш≥ революц≥онери, а й ≤ван ≤V, ѕетро
≤, атерина ≤≤, ћикола ≤, ќ. јракчЇЇв, √. ѕотьомк≥н, ј. ’ом¤ков, ‘. “ютчев, ћ.
атков ≥ т. п. ¬≥д них ¬. Ћен≥н успадкував духовний, ≥деолог≥чний ≥ пол≥тичний
кап≥тал московства. ≤ сл≥д визнати, що добре ним розпор¤дивс¤, прин≥с
ћосковщин≥ велик≥ див≥денди. Ћише навербован≥ ним м≥льйони московських
патр≥от≥в-немосквин≥в у всьому св≥т≥ дали ћосковщин≥ б≥льше, н≥ж њњ золото.
ћожливо, ¤к н≥ в чому ≥ншому, нездатн≥сть москвин≥в
ви¤вл¤Їтьс¤ в народному господарств≥. ƒержплан у ћоскв≥ ≥ його в≥дд≥ленн¤ в
республ≥ках, наприклад, складають календар польових роб≥т. ¬изначають, ск≥льки
≥ ¤ких культур с≥¤ти, ¤к ≥ коли орати, жати, молотити. ¬изначають те кожному
найменшому колгоспов≥. ¬изначають нав≥ть, ск≥льки маЇ вродити. олгосп ус≥
роботи мусить починати ≥ к≥нчати за Дграф≥комУ, тобто у визначен≥ дн≥. Ќаче не
≥снуЇ дощових дн≥в, посух, граду, бурев≥ю. Ќе вродить заплановане, в≥дбирають у
колгоспник≥в усе до останньоњ зернини, засуджуючи њх на голодну смерть, ¤к було
1921, 1933, 1946, 1956, 1963 рок≥в у великих розм≥рах, а в менших в≥дбуваЇтьс¤
щороку. як пророкував —алтиков-ўедр≥н сто рок≥в тому: Д“ам, де були весел≥ села
та лани пшениц≥, залишивс¤ самий Дпор¤докУ. „им б≥льше того Дпор¤дкуУ, тим
б≥льше безладд¤. Дѕочалас¤ с≥вба, а на поле не вивезли й половини запланованих
добрив. “реба с≥¤ти, а нас≥нн¤ нема, бо в ос≥нн≥х зв≥тах зазначено, що Ї
нас≥нн¤, а навесн≥ ви¤вилос¤, що воно зогнило. “реба везти на поле гн≥й, треба
орати, с≥¤ти, треба жати, а с≥валки, жниварки, комбайни, трактори сто¤ть
роз≥бран≥ в майстерн¤х, чекаючи ремонту, бо запчастин не прислали. ј вже
в≥дремонтован≥ сто¤ть у пол≥ нерухом≥, бо знову поламалис¤. ¬ одн≥й лише
ѕолтавськ≥й област≥ сто¤ть понад тис¤чу нев≥дремонтованих трактор≥вУ177.
”крањнський народ займаЇтьс¤ землеробством щонайменше 5
тис¤ч рок≥в. ћосковський Ц в≥д ≤’ ст., коли прийшли украњнськ≥ цив≥л≥затори з
иЇва. ”крањнц≥ користувалис¤ плугом ще до ≤’ ст. ћосковський ур¤д посадив у
XVIII ст. на ’арк≥вщин≥ к≥лька с≥л москвин≥в. ¬они др¤пали землю сохою ще й у
’’ ст. √азети —–—– пишуть, що в сам≥й лише ––‘—– сто¤ть 400 тис¤ч непридатних
до роботи с≥льськогосподарських машин.
ћ≥льйони сел¤н у —–—– марнують м≥ль¤рди робочих дн≥в
через безладд¤ кер≥вництва. ƒо 1917 р. продуктивн≥сть сел¤нськоњ прац≥
становила
ƒержплан визнав найкращим
травоп≥льний спос≥б проф. ¬. ¬≥ль¤мса. ѕроф. ƒ. ѕр¤н≥шн≥ков
критикував травоп≥лл¤, науково дов≥вши, що просапний спос≥б подвоњв врожањ в
™вроп≥. ¬. ¬≥ль¤мс був членом ѕ–—, а ƒ. ѕр¤н≥шн≥ков Ц безпарт≥йний. ƒ.
ѕр¤н≥шн≥кова усунули з посади. ”р¤д у 1930-≥ роки винищив фах≥вц≥в, ¤к≥
под≥л¤ли погл¤ди ƒ. ѕр¤н≥шн≥кова. ¬решт≥ зменшенн¤ виробництва зерна, мТ¤са, молока,
¤Їць тощо нарешт≥ примусило ур¤д —–—– визнати просапний спос≥б.
ћ. ’рущов наказав 1954 року зорати м≥льйони гектар≥в
ц≥линних земель, не турбуючись тим, чи це можливо. Ќаказ мовчки виконували.
ѕлуг≥в не вистачало, орали дуже м≥лко нав≥ть ¤ловий п≥сок. «абракло добрив,
жниварок, транспорту. Ќасл≥док Ц з≥брали лише 30 % в≥д запланованого. “ак 572
казахстанських радгосп≥в утратили 1962 року 250 млн. рубл≥в. ўе б≥льша б≥да
прийшла, коли бурев≥њ змели орний шар. ќдне слово, спланували так, ¤к писав сто
рок≥в тому —алтиков-ўедр≥н. «навц≥ попереджали, що в азахстан≥ не можна
ст≥льки орати, бо в≥тер змете зорану землю. ѓх не слухали. «орали нав≥ть
пасовища та с≥ножат≥, ≥ лише в одн≥й област≥ (ѕавлодарськ≥й) згинуло 1962 року
з голоду: 18 тис¤ч худоби ≥ 32 тис¤ч≥ овець, а 1963 року ще 26 тис¤ч худоби ≥
102 тис¤ч≥ овець178. ѕод≥бне господарюванн¤ притаманне москвинам. ”
XVIII ст. ѕетро ≤ наказав привезти до ћосковщини дес¤тки тис¤ч тонкорунних
овець з Ѕухари на розпл≥д. Ќезвикл≥ до мороз≥в в≥вц≥ подохли.
ѕерший секретар ѕ азахстану ћ. Ѕел¤Їв по¤снював на
пленум≥ ÷ ѕ–— у грудн≥ 1959 р. неврожањ в азахстан≥ тим, що прислан≥
поселенц≥ т≥кають, бо немаЇ тут житла, води, харч≥в, бракуЇ добрив, транспорту,
а до елеватор≥в везти далеко. –озлючений ’рущов кричав: ДЌ≥, врожай був добрий,
але половину зораноњ земл≥ не зас≥¤ли. ѕ≥д сн≥гом лишили на корен≥ 1618 тис¤ч
га, бо 18 тис¤ч трактор≥в сто¤ли несправн≥. Ќа жнивах простоювали 32 тис¤ч≥
комбайн≥в, 21 тис¤ча вантажних автомашин, 11 тис¤ч жниварок, а м≥сцева влада н≥чого
не зробила, щоб не допустити цьогоУ179.
ћосковщина визнала, що невиг≥дно с≥¤ти зернов≥ в
азахстан≥ нав≥ть за урожайних рок≥в, бо 80 % земл≥ тут так засм≥чен≥ в≥всюгом
та осотом, що не повертаЇтьс¤ нас≥нн¤180. Ќа ц≥линн≥ земл≥ витрачено
було 6,7 м≥ль¤рда руб. додатково, кр≥м звичайних затрат. Ћише за два роки
(1954Ц1955) ћосковщина вивезла до азахстану з ”–—– 200 тис¤ч молод≥ (60 %
випускник≥в ¬”«≥в), 80 тис¤ч комбайн≥в, 60 тис¤ч вантаж≥вок, 200 тис¤ч
трактор≥в тощо181. ћосковський план Ц заселювати ц≥линн≥ земл≥
молодими украњнц¤ми, не давати њм там украњнськоњ школи, преси, пошта не
надсилаЇ тамтешн≥м украњнц¤м часописи, журнали, книжки з ”крањни. Ќав≥ть
звичайного с≥льського театру украњнського не дозвол¤ють. “ак господарська
недолуг≥сть поЇднуЇтьс¤ з антиукрањнською пол≥тикою ћоскви, зд≥йснюючи д≥ла ≥
мр≥њ своњх попередник≥в. « московських же джерел можна без к≥нц¤ наводити факти
московськоњ творчоњ ¤ловост≥, нездарност≥. ¬ —–—– пророкували ще 1929 року:
ДЌема сумн≥ву, що —–—– за ¤кихось три роки стане одною з найхл≥бн≥ших, ¤кщо не
найхл≥бн≥шою, крањною в св≥т≥У182. Ќаступний вождь 24 роки п≥зн≥ше
(1953) запевн¤в ус≥х: Д«а три роки все населенн¤ —–—– буде забезпечене харчами
повн≥стюУ183. „ерез 10 рок≥в (1963 р.) той самий ’рущов купував за
кордоном 14,5 м≥льйона тонн пшениц≥.
ѕор≥вн¤но з 1913 р. в —–—– 1954 року виробництво
продукт≥в землеробства зб≥льшилос¤ лише на 15 %, тобто на 0,4 % р≥чно184.
јле ж за т≥ 40 рок≥в с≥льське господарство одержало новоњ техн≥ки на м≥ль¤рди
рубл≥в. ≥льк≥сть агроном≥в, ветеринар≥в подес¤терилас¤, в багато раз≥в
зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть штучних добрив, виведено врожайн≥ш≥ сорти ≥ т. п. ј
урожайн≥сть земл≥ в —–—– «ћ≈ЌЎ»Ћј—я на 5,5 %. ” розрахунку на одну людину
продукц≥њ зменшилос¤ на 16 %185.
’оча в≥йна 1914Ц1917 рр., а пот≥м московсько-украњнська,
п≥зн≥ший безогл¤дний грабунок москвинами забрали м≥льйони гол≥в худоби в
”крањн≥, проте ще в 1928 р. пор≥вн¤но до 1913 р. зб≥льшилос¤ њњ погол≥вТ¤ в
”крањн≥ на 14,4 %: кор≥в Ц на 15,3 %, свиней Ц на 20,4 %, овець Ц на 19 %.
ѕерераховуючи за умовним м≥рилом, всього погол≥вТ¤ в —–—– 1955 р. на 9,3
м≥льйона гол≥в стало ћ≈ЌЎ≈, н≥ж 1928 р. —амих лише кор≥в Ц на 28,4 %. Ќав≥ть за
два роки Ц в≥д 1960 до 1962 рр. зменшилос¤ виробництво зерна на 18 %, мТ¤са Ц на
27 %, картопл≥ Ц на 50 %186.
ѕланувалос¤ зб≥льшити у 3-≥й пТ¤тир≥чц≥
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ на 10,4 % щороку, а зб≥льшилос¤ 1938Ц1940 рр.
Ќа 2,3 %. ” 5-≥й пТ¤тир≥чц≥ планували зб≥льшувати на 12 % щороку, а зб≥льшилос¤
на 1,5 %. ” 6-≥й пТ¤тир≥чц≥ (1956Ц1960 рр.) ÷ ѕ–— наказав дос¤гнути
зб≥льшенн¤ на 70 %, а 1963 р. купив за кордоном 14,5 м≥льйона тонн зерна.
—екретар ÷ ѕ–— Ћ. ЅрежнЇв на пленум≥ ÷ 26 березн¤ 1965
р. говорив: Д«а останн≥ роки наш≥ плани п≥днести с≥льське господарство не
виконано. «а планом с≥льське виробництво мало зб≥льшитис¤ за 1959Ц1965 рр. на
70 %, а фактично зб≥льшилос¤ на 10 %. «а ц≥ ж роки прир≥ст худоби зменшивс¤
удв≥ч≥ пор≥вн¤но з попередн≥ми роками. ѕрир≥ст свиней, курей зменшивс¤ б≥льше
¤к удв≥ч≥. Ќе вистачаЇ дуже багато с≥льськогосподарськоњ техн≥ки. ∆нива
розт¤гуютьс¤ на 30Ц40 дн≥в. ћайстерн≥ ремонтують лише 60 % машин, а 13 тис¤ч
колгосп≥в не мають майстерень. —ела споживають лише 2 % електроенерг≥њ. ”
багатьох колгоспах колгоспники не мають н≥¤кого голосу в розвТ¤занн≥ колгоспних
справ. ѓм не виплачують повн≥стю њхнього зароб≥тку. олгоспи одержують за свою
продукц≥ю ц≥ну, ¤ка не повертаЇ нав≥ть витратУ187. ћосковщина маЇ
величезн≥ простори добрих пасовиськ. ј 1961 р. завезли до ћосковщини з ≥нших
Дреспубл≥кУ 209 тис¤ч тонн мТ¤са ≥ 639 тис¤ч тонн молочних вироб≥в188.
ƒо 1917 р. у московськ≥й ≥мпер≥њ було мало
с≥льськогосподарськоњ техн≥ки ≥ м≥неральних добрив, а збирали з
÷ ѕ–— ухвалив зб≥льшити виробництво м≥неральних добрив
у пТ¤ть раз≥в ≥ задл¤ того побудував к≥лька великих п≥дприЇмств, устаткуванн¤
дл¤ ¤ких закупив за золото в јнгл≥њ. ≤ що ж: Д√ори штучних добрив марнуютьс¤ на
станц≥¤хУ190. ДЌа станц≥¤х: Ѕерезань, —в≥са, “урка, –ух≥вка, Ѕу¤лик
та на багатьох ≥нших височ≥ють камТ¤н≥ гори. ¬они утворилис¤ з≥ сотень тис¤ч (а
може й м≥льйон≥в) центнер≥в штучних добрив, що њх минулими роками висипали на
землю проти неба. ƒощ≥ та в≥три обернули њх у кам≥нь, н≥ до чого не придатний.
“ак кожне третЇ п≥дприЇмство штучних добрив працюЇ у нас на в≥терУ191.
ѕереконавшись, що н≥¤кими соц≥ал≥стичними способами
(розстр≥лами, голодомором, каторгою тощо) не зб≥льшити с≥льськогосподарського
виробництва, ур¤д —–—– вдавс¤ до кап≥тал≥стичного способу Ц матер≥ального
заохоченн¤. јле кого? олгоспник≥в? Ќ≥. Ќагл¤дач≥в. ѕарт≥¤ послала до колгосп≥в
”–—– тис¤ч≥ твердих московських комун≥ст≥в. ј матер≥альна спонука дл¤
колгоспник≥в в ”крањн≥ пол¤гала в тому, що московський ур¤д: 1) зменшив њхн≥й
присадибний городець з
—праведлив≥сть вимагаЇ зазначити, що одного виробу н≥коли
в ≥стор≥њ не забракло ≥ не бракуЇ в московськ≥й держав≥. ÷е Ц гор≥лка. ƒо 1917
р. гор≥лку продавали лише в певних м≥сц¤х ≥ н≥коли Ц неповнол≥тн≥м та пТ¤ним. ¬
—–—– гор≥лку можна купити в кожн≥й крамниц≥, харчевн≥, на зал≥знич≥й станц≥њ. ¬
харчевн¤х часто немаЇ що поњсти, але гор≥лки н≥коли не бракувало. ѓњ продають
ус≥м. Ќав≥ть у школах пТють. Д55 % учн≥в пи¤чатьУ193. ”р¤д —–—–
встановив низьк≥ ц≥ни на гор≥лку, щоб ус≥ могли пити. —усп≥льство кожноњ
культурноњ держави ставить ¤комога б≥льше перешкод пи¤цтву: накладаЇ на м≥цн≥
напоњ великий податок, на хл≥б, с≥ль, цукор, мТ¤со, молоко ≥ т. п.Ц н≥. ”р¤д
—–—– робить навпаки Ц даЇ народов≥ дешеву гор≥лку ≥ дорог≥ харч≥.
ƒе¤к≥ приклади безгол≥вТ¤ ≥
нездарност≥ в промисловост≥. ƒержплан запроектував зак≥нчити
1958 року буд≥вництво 40 х≥м≥чних п≥дприЇмств в ”крањн≥. «ак≥нчили лише 22, на
≥нших лежить проти неба та ≥ржав≥Ї дорога закордонна техн≥ка. Ќ≥копольському
заводу запланували два м≥льйони гусениць до трактор≥в. Ћиварн¤, де мало б це
виготовл¤тис¤ ... не була ще побудована. ƒн≥продзержинському заводов≥ належало
виробити 100 тис¤ч керм до трактор≥в. “ой завод тод≥ ≥снував лише ... на папер≥
у ƒержплан≥194.
«апаморочен≥ своЇю у¤вною величчю, москвини будували все
в Дгранд≥озному масштаб≥У, скаж≥мо величезн≥ гусеничн≥ трактори 30 рок≥в. јж
коли землеробство в≥д них занепало, почали будувати менш≥ трактори на колесах.
¬се постачанн¤ зосереджено в ћоскв≥. ѕ≥дприЇмство в
”крањн≥ не маЇ права купити потр≥бну сировину безпосередньо на м≥сц≥, а мусить
просити ћоскву, щоб та наказала десь комусь над≥слати, хоч та потр≥бна сировина
лежить у склад≥ через вулицю. Дѕ≥дприЇмства одного м≥н≥стерства везуть металев≥
вироби з ”ралу на п≥вдень, а п≥дприЇмства ≥ншого м≥н≥стерства везуть так≥ сам≥
вироби з п≥вдн¤ на ”рал. ћ≥н≥стерство буд≥вництва везе кам≥нь з риму до
ƒн≥пропетровська, а ≥нше м≥н≥стерство везе такий самий кам≥нь з ƒн≥пропетровська
до риму. “е саме робитьс¤ з деревом та ≥ншими матер≥алами. —≥мферопольське
п≥дприЇмство одержуЇ чавунн≥ в≥дливки з ƒонбасу, хоч м≥сцева —≥мферопольська
ливарн¤ може постачати так≥ сам≥ в≥дливки дешевше, не кажучи про варт≥сть
перевозу. Ѕагато п≥дприЇмств ”крањни одержують частини машин з ћоскви,
Ћен≥нграда, нав≥ть з —иб≥ру. ј так≥ сам≥ частини вони можуть сам≥ виробл¤ти в
”крањн≥195. ћиловарн¤ в иЇв≥ виробл¤Ї звичайне мило. ÷е мило купуЇ
миловарн¤ в „еркасах, переварюЇ його наново, додаючи пахощ≥, щоб зробити його
ДтуалетнимУ.
” „ел¤б≥нську великий завод с≥м рок≥в виробл¤Ї отрути дл¤
комах менше запланованого, тому що не одержував потр≥бноњ к≥лькост≥ бочок.
ќтруту висилали в ”крањну. ј бочки виробл¤лис¤ у тому самому „ел¤б≥нську ≥
висилалис¤ (порожн≥) на продаж в ”крањну. ¬ ”крањн≥ до бочок, одержаних з
„ел¤б≥нська, насипали таку саму отруту, що њњ виробл¤ли в „ел¤б≥нську, ≥
висилали на продаж до... „ел¤б≥нськоњ област≥. Ќ≥¤кий Ївропейський розум не
збагне аз≥йськоњ економ≥ки.
¬≥домо, що в —–—– бракуЇ товар≥в, ≥ люди миттю
розкуповують все, що зТ¤витьс¤ у продажу. ѕроте 1963 року в —–—– лежало
непроданих товар≥в на три м≥ль¤рди рубл≥в, бо нав≥ть украй невибагливий
покупець не хот≥в брати крам надто кепськоњ ¤кост≥, нав≥ть на московське
м≥рило. ћикита ’рущов б≥дкавс¤: Д” нас щороку втрачаютьс¤ м≥льйони центнер≥в
зерна, бо лежать на гол≥й земл≥ просто неба, гниють, ≥ миш≥ поњдають. ” нас Ї
ще чимало ливарень, де працюють, ¤к сорок рок≥в тому, без машин, руками,
горбом. ѕТ¤ть рок≥в тому побудували велик≥ потужн≥ преси, а лише тепер
починають встановлювати њх на п≥дприЇмств≥, а коли вони почнуть виробл¤ти Ц
нев≥домо. ћи купили за кордоном на сотн≥ м≥льйон≥в рубл≥в золотом дорог≥ машини
та устаткуванн¤, а вони роками лежать без ужитку та ≥ржав≥ють. ћи виробл¤Їмо на
м≥льйони рубл≥в такоњ техн≥ки, що маЇ гори протокол≥в приймальних ком≥с≥й про
ц≥лковиту непридатн≥сть њњ до використанн¤. «а планом п≥дприЇмство маЇ дати
визначену к≥льк≥сть центнер≥в своњх вироб≥в. “≥ центнери даЇ, але ¤коњ ¤кост≥ Ц
байдуже, аби вага. ј вс≥л¤кого начальства всюди ≥ на п≥дприЇмствах, ≥ в
колгоспах б≥льше, н≥ж роб≥тник≥вУ196.
ћосковськ≥ володар≥ вже не можуть сховати правди,
визнають занепад промисловост≥ та землеробства. “ак заступник премТЇр-м≥н≥стра
—–—– пише: Дѕромислов≥сть —–—– не лише не кращаЇ, але г≥ршаЇ. «а останн≥ пТ¤ть
рок≥в продуктивн≥сть прац≥ зменшилас¤ у шахтах на 37 %, видобуток вуг≥лл¤ Ц на
26 %, в автобуд≥вельн≥й промисловост≥ Ц на 34 %. ≤ головна причина цього Ц це
незадов≥льна орган≥зац≥¤ ≥ виробництва, ≥ прац≥. Ѕагато п≥дприЇмств не дбають
н≥ за продуктивн≥сть прац≥, н≥ за соб≥варт≥сть, н≥ за ¤к≥сть продукц≥њУ197.
ќдин з кер≥вник≥в ƒержплану проф. ј. јганбег¤н у своЇму
зв≥т≥ ÷ ѕ–— пише: Д«а роки 1958Ц1965 темпи зростанн¤ господарства —–—– упали
на дв≥ третини, а землеробства на девТ¤ть дес¤тих (з 8 % на 0,8 %). «р≥ст
роздр≥бноњ торг≥вл≥ упав на три чверт≥. « ус≥х верстат≥в працюЇ лише половинаУ198.
ќтже, сам≥ московськ≥ володар≥ сказали, що вс≥ московськ≥ перехвали про
виконанн¤ план≥в, про Двипередити јмерикуУ провалилис¤. Ћише не додали: кр≥м
одн≥Їњ царини Ц озброЇнн¤. ” виробництв≥ зброњ ћосковщина виконала своњ плани,
бо в≥йськова промислов≥сть ≥ допом≥жн≥ до нењ мають перевагу над ≥ншими. ”
в≥йськовому комплекс≥ працюють найл≥пш≥ ≥нженери та кер≥вники, мають найкращу
техн≥ку, вдосталь сировини. Ќа кошти не зважають, бо з≥ свого к≥лькасотр≥чного
досв≥ду ћосковщина знаЇ, що загарбанн¤ нових земель обернетьс¤ великим зиском.
« ”крањни одержуютьс¤ незчисленн≥ м≥ль¤рди. Ќ≥меччину було пограбовано не менш
¤к на 50 м≥ль¤рд≥в долар≥в. —х≥дноЇвропейських сател≥т≥в Ц на 30 м≥ль¤рд≥в.
ћанчжур≥ю Ц на к≥лька м≥ль¤рд≥в. ¬ ≤спан≥њ ћосква забрала 1937 року золота на
760 м≥льйон≥в долар≥в ≥ т. д.
“а нав≥ть ц¤ найб≥льше розбудована промислов≥сть несе на
соб≥ в≥дбиток нездарност≥ ≥ творчоњ неповноц≥нност≥. ћосковщина напала 30
листопада 1938 р. на ‘≥нл¤нд≥ю. «а 104 дн≥ в≥йни, за московською ДстатистикоюУ,
—–—– втратив 207 тис¤ч, а ‘≥нл¤нд≥¤ 68 тис¤ч убитих. «а ф≥нл¤ндськими
джерелами, —–—– втратив 950 тис¤ч, а ‘≥нл¤нд≥¤ 15 тис¤ч199.
‘≥нл¤нд≥¤ не мала танк≥в, гармат, лише легку зброю з час≥в попередньоњ в≥йни.
ћосковщина виставила проти нап≥возброЇного, маленького ф≥нського в≥йська аж 45
див≥з≥й, озброЇних найнов≥шою зброЇю, з 3 тис¤чами танк≥в ≥ 1 тис¤чею л≥так≥в.
‘≥нл¤нд≥¤ стримувала ту силу 104 дн≥. ћосковсько-ф≥нська в≥йна показала
Ќ≥меччин≥, що вона, Ќ≥меччина, зможе розбити —–—– за к≥лька м≥с¤ц≥в. ≤ справд≥
розбила. ћосквини по¤снюють свою катастроф≥чну поразку 1941 року тим, що
Ќ≥меччина п≥дписала угоду про ненапад, а напала зненацька. Ќа Ќюрнберзькому
суд≥ 1946 року ви¤вилос¤, що англ≥йська в≥йськова розв≥дка попередила ур¤д —–—–
за два тижн≥ перед нападом. ј в перший же день 22 червн¤ н≥мц≥ знищили 1811
л≥так≥в, з них на летовищах Ц 1489 (у орењ воювали 925 московських л≥так≥в,
керован≥ московськими льотчиками. « них американц≥ збили 835). Ќ≥меччина
втратила лише 35. Ќ≥мецьке в≥йсько проходило по
—Ўј подарували ћосковщин≥ 1941Ц1945 рр. в≥йськового ≥
нев≥йськового спор¤дженн¤ на 11,6 м≥ль¤рда долар≥в Ц понад 5 тис¤ч танк≥в,
понад 7 тис¤ч л≥так≥в, 10 м≥льйон≥в тонн борошна, 4,5 млн. тонн консерв≥в
(молоко, ¤йц¤, жири, мТ¤со тощо), тобто понад 50 % к≥лькост≥, що потребувала
арм≥¤ —–—–. ¬же по в≥йн≥ т. зв. ”Ќ––ј Ц м≥жнародна, а фактично американська
орган≥зац≥¤ подарувала ћосковщин≥ харч≥в, од¤гу, л≥к≥в, устаткуванн¤, техн≥ки
на к≥лька сот м≥льйон≥в долар≥в. ўе й п≥сл¤ 1950 р. продавалос¤ чимало з тоњ
допомоги у ћоскв≥ з-п≥д поли.
—Ўј дозволили ћосковщин≥ грабувати 1945Ц1950 рр. досхочу
завойован≥ земл≥. « Ќ≥меччини ћосковщина вивозила ц≥л≥ п≥дприЇмства з
≥нженерами, механ≥ками, майстрами, наприклад, величезний завод п≥дводних
човн≥в. Ћише 1945 року ћосковщина вивезла 92 ешелони н≥мецьких науковц≥в,
≥нженер≥в, майстр≥в Ц 6 тис¤ч та 20 тис¤ч њхн≥х родин. “им н≥мецьким
спец≥ал≥стам створила найл≥пш≥ умови житт¤ ≥ прац≥, платила њм утрич≥ б≥льше,
н≥ж власним. ѕроф. √ельмут √ротруп керував 200 н≥мецькими науковц¤ми й ≥нженерами,
¤к≥ збудували перший московський ракетний л≥так.
ћосквини не визнавали теор≥њ в≥дносност≥ ≈йнштейна ≥
квантовоњ теор≥њ ѕланка та атомних теор≥й доти, доки не побачили нищ≥вну силу
бомби в ’≥рос≥м≥. “ак само не визнавали к≥бернетики, доки не д≥зналис¤, що вона
допомагаЇ виробл¤ти другу нищ≥вну силу Ц м≥жконтинентальн≥ ракети ≥ супутники.
¬ —–—– тверд¤ть, що лише за рад¤нськоњ влади розпочавс¤
розвиток промисловост≥. ÷е не так. «а 23 роки (1875Ц1898) промислов≥сть ”крањни
зб≥льшилас¤ на 944 %. ј за 23 роки (1917Ц 1940) Ц лише на 218 %201.
